Хто вміє віночок вити — той вміє життя любити

Справжнє розуміння української культури неможливе без знання народних традицій та обрядів, без знайомства з національними символами і оберегами. Одним із таких символів-оберегів є український вінок.
У  березні в рамках проекту «Експонат місяця»  у Хмельницькому обласному краєзнавчому музеї демонструється весільний вінок датований серединою ХХ ст.
Образ української дівчини неможливо уявити без гарно увінчаного квітами головного убору. Віночок, сплетений з квітів та трав, оздоблений яскравими стрічками, — один з найдавніших українських символів. Та мало хто сьогодні знає, що це не тільки чудова прикраса, яка формує естетичний зовнішній вигляд юної українки, а перш за все — важливий елемент — символ українського життя.
Вінок і його елементи використовували у різноманітних народних обрядах, не винятком є і весільний, що символізував чистоту і цнотливість нареченої. У багатьох селах нашої області його виготовляли з білих парафінових квітів і різноманітних бурульок. Обряд вінкоплетіння обов’язково супроводжувався піснями та приказками. Це була ціла наука, що передавалась з покоління в покоління, і яку сьогодні майже забули.
У фондах музею зберігається декілька весільних вінків різноманітної форми. Один з них і представлено до уваги відвідувачів.