Літературне «Зернослово» засіяло Кам’янеччину

Три дні у нашому краї, у весняну пору, прикрашену білим усміхом розквітлих вишень і черешень, тривав Всеукраїнський літературно фестиваль «Зернослово – 2018», який організував Хмельницький обласний літературний музей спільно з обласною організацією Національної спілки письменників України. В перший день цього заходу його учасники, що прибули з Харківської та Миколаївської областей та й свої таки подоляни провели в обласному центрі. Гості познайомилися з літературним музеєм, посадили вербу, вирощену з верби Т. Г. Шевченком на півострові Мангишлак (подарунок від письменника Василя Дацюка з Мирополя на Житомирщині), провели літературний вечір  для студентів гуманітарно-педагогічної академії та працівників обласних бібліотек.

Наступного дня група письменників прибула до Кам’янця-Подільського. Урочистості почалися в Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка. Модератором дійства був директор літературного музею письменник Василь Горбатюк. Він вручав квитка члена НСПУ Артурові Закордонцю, який нещодавно прийнятий до когорти письменників. Звістку про перемогу в літературному конкурсі «Коронація слова» він одержав, коли перебував на передовій московсько-української війни, впевнено тримаючи в руках зброю, а тепер поетичним словом звертався до студентів-філологів, що слухали його, затамувавши подих.

Чарівна Люцина Хворост із Харкова, взявши від нього мікрофон із сяючим усміхненим обличчям в кучерявому вінку пишного волосся проспівала кілька пісень, щоби підсилити святковий настрій публіки, а також прочитала власні вірші.

Лариса Вировець, ще одна харківська поетеса, прочитала те, що її піднесло високо, до польоту крилатого коня поезії.

Потужну бурю патріотичного чуття у студентів викликав поет з Миколаївщини Олександр Обрій (Кучеренко). Своїм віком він мало відрізняється від тих молодих людей, між рядами яких, він проходив з мікрофоном. Темна борода на молодому елегантному обличчі, лагідні очі і така ж усмішка, отримали успіх у студенток, які не є набагато молодшими від нього. Взявши в руки гітару, він проспівав калька пісень, звертаючись до студентів-філологів, що захоплено слухали цього українського барда.

Свій неабиякий  талант продемонструвала молода харків’янка Світлана Загреба, яка наступного дня мала свій день народження зустріти у множині друзів, та не в множині років.  Вона не усміхалася,  і не було посмішки в рядках, які вона читала, але була в них сила духу, міцна, захоплююча, надихаюча.

Потім виступали подоляни. Анатолій Ненцінський прочитав уривки зі своєї модерної поеми. Віталій Міхалевський звернувся до слухачів із м’якою, легко усміхненою лірикою. Михайло Цимбалюк порадував своїми, характерними лише для нього віршами. Гуморист, лірик, прозаїк Віталій Нечитайло прочитав кілька своїх дотепних гуморесок.

Наступного дня письменники розділилися на групи, до яких долучилися поетеси з Дунаївців Ольга Остапчук і Людмила Весела. Ці групи відвідали аграрно-технічний університет, громаду Слобідки-Кульчиєвецької, зокрема Мукшу Китайгородську, побували в школі-інтернаті Оринина, в Кам’янці.

Фестиваль «Зернослово – 2018» довів, що скарби поезії невичерпні. Вона лише шукає нових форм, нових образів, нових відкриттів. І засвічує нові імена.