18 січня о 16.00, в п’ятницю, в переддень свята Водохреща, Хмельницький обласний художній музей запрошує на відкриття персональної виставки хмельничанки Тетяни Цимбарецької «ВІКНА, ЩО ЗМІНЮЮТЬ» (декоративний розпис на склі, інсталяції). Цим проектом здійснюється офіційне відкриття нового сезону діяльності музейної галереї «квARTира» (екс-«Галерея на Проскурівській»): виставки 2019 року в галереї ХОХМ відбуватимуться в межах Року українського декоративного мистецтва.
«Мистецтво у всьому навкруги і в кожному з нас. Адже ми всі створені за образом і подобою Творця,» – впевнена хмельницька мисткиня Тетяна Цимбарецька, яка працює над проектом «Вікна, що змінюють» впродовж останніх 6 років.
«Плин часу» (2017) – знаковий авторський твір для всього виставкового проекту: як щодо концепції, так і візуального ряду. Хитромудра й наївна образність, яскрава палітра і вигадлива лінеарність, циклічність часу та символічна умовність простору є характерними рисами народніх ікон на склі. Ідея відтворювати варіації народних ікон та створювати власні твори у цьому стилі прийшла до Тетяни Цимбарецької, коли вона відвідувала Коломийський музей Народного мистецтва Гуцульщини. Найкращі зразки народного мистецтва настільки захопили художницю, що вона, маючи дворічний досвід студіювання традиційного візантійського іконопису, звернулася до народних джерел.
Новаторський творчий підхід – інсталяція декоративних розписів в старі дерев’яні віконниці – підсилює творче звернення Тетяни Цимбарецької до глядачів щодо місця сакрального мистецтва в сучасній культурі, обертає погляди в минуле, аби краще усвідомити сьогодення.Наскрізним мотивом виставки є вікна із авторськими копіями народної ікони на склі, характерними для Західних регіонів України 19 століття.
Як зазначає Петро Гончар, митець та директор Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара», «В українській етнокультурі вікно завжди уявлялось як своєрідна сакральна межа між світами – реальним та ідеальним, нинішнім і прийдешнім; як своєрідне «око» у зовнішній світ». Додамо: і як спосіб «зазирнути» всередину себе, дослухатись до своєї душі і, можливо, почути янгольські співи наших предків.