Офіційне відкриття відбудеться 6 лютого о 16.00 (Хмельницький обласний художній музей, вул. Проскурівська, 47). Художниця дуже рідко виставляє свої твори на суд глядача, тож у вас є унікальна можливість насолодитися вишуканим імпресіоністичним живописом майстрині.
Гаяне Атаян (м.Київ) – справжня дочка своїх батьків, послідовна учениця своїх педагогів, обдарований самобутній живописець у світі кольору і форми. Певні твори художниця створила легким помахом пензля, безпосередньо на пленері. Деякі методично допрацьовувала впродовж років в своїй майстерні, в якій до неї працювали Федір Кричевський, Олексій Шовкуненко, Тетяна Яблонська. Проте відрізнити «швидкі» твори від «поміркованих» у вас не вийде – весь її живопис легкий, рухомий, вібруючий, невловимий, разом із тим фактурний, матеріальний, вітальний, майже відчутний на дотик.
Варіативність способів нанесення мазків вражає: короткі пуантелістичні й довгі звивисті, пласкі й об’ємні, непомітні й сміливі, переконливі й сором’язливі, яскраві й ахроматичні, незвичні й знайомі, невгамовні й нерухомі. Рідний Київ («місто в парку») вплинув на ракурсність – майже в кожному творі ми дивимость на архітектурні об’єкти крізь гілчасте плетиво дерев й кущів. Спроба проаналізувати колористичну систему заходить у глухий кут і викликає впевненість у недовершенності міжнародної Системи відповідності кольорів Pantone: лексика не дозволяє адекватно передати всю складність, вишуканість, мінливість живописної палітри, як неможливо добрати слова для опису кольору неба за мить до сходу сонця чи вечірнього весняного повітря.
Хибною є думка, що Природа може відпочивати. Ніколи. Вона, як і люди, невпинно в процесі – або творення, або народження, або ентропії, або самознищення. Проте завжди – із прагненням до гармонії, до балансу, до спокою, до рівноваги. Сучасним людям рівновага іноді ввижається майже недосяжною. В шаленстві надшвидких ритмів щодення ми забули, як це – зупинятись. Свідомо зупинитись, а не від безсилля. Опинитись поміж миттю і моментом, поміж вдохом та видихом, поміж порухом вій. Нарешті послухати тишу. Побачити тишу.
Мабуть, саме тому останнім часом в світі мистецтва актуалізувалося поняття Slow Art («неквапливе, повільне, неспішне, помірне мистецтво»). «Slow Art не має маніфесту», – пише професор Арден Рід у вступі до книги «Повільне мистецтво: досвід споглядання, священні образи до Джеймса Террелла». Slow Art – це те, що відбувається між глядачем і твором мистецтва. Це не ряд конкретних творів. Це колекція неповторних зустрічей та унікального досвіду. Це те, що потрібно сучасній людині, господарці й заручниці цивілізації.
Тож якого кольору тиша? Як відобразити мить? Як звучить колір? Як зупинити себе і почути, як падає сніг? Дослухаючись до себе й Природи, художниця і філософ Гаяне Атаян пише магічний живопис. Щоразу при спілкуванні з її творами складається враження, що вони створені особисто для тебе. Із ними затишно – від слів «за» і «тиша». Вони відкривають не лише таємницю, що ж саме там, за тишею. Вони відкривають нас самих – нам самим.
Довідково:
Гаяне Арменівна АТАЯН народилася та живе у Києві (1959). Молодша дочка художниці і педагога Тетяни Нилівни Яблонської (1917-2005). Освіта – Київський державний художній інститут (тепер – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), майстерня станкового живопису під керівництвом професора Віктора Шаталіна (1977-1983), дипломна робота «Ольвія. Біля джерела» (зберігається в колекції ХОХМ). Член Національної спілки художників України (1986). Учасниця численних групових виставок в Україні та Китаї. Персональні виставки в Україні, участь в пленерах в Україні та Китаї. Роботи зберігаються у музеях та приватних колекціях в Україні та за кордоном, здебільшого у Китаї.
Виставка триватиме в музеї з 6 лютого до 15 березня 2020 року (10.00-18.30, щодня, окрім понеділка).