З нагоди 45-річчя відкриття музею у Меджибізькій фортеці та 15-річчю створення Державного історико-культурного заповідника “Межибіж” 25 березня 2016 року відбулося засідання круглого столу “Музеї в культурному ландшафті”. У роботі взяли участь представники 24 національних, державних та місцевих музеїв і заповідників, дослідницьких та навчальних закладів, установ, громадських організацій, які прибули до Меджибожа з 14 міст і містечок України: Батурина, Бережан, Вінниці, Володимира Волинського, Вороновиці, Городка, Кам’янця-Подільського, Летичева, Луцька, Самчиків, Старокостянтинова, Сум, Хмельницького та Шепетівки.
Від цілковитої руїни до фортеці, яка відроджується; від маленького музею-філії до історико-культурного заповідника, який приймає тисячі туристів – про цей шлях, який долався не без труднощів, але з упевненістю, розповів директор заповідника Олег Погорілець.
Нинішня робота ДІКЗ “Межибіж” базується на багаторічних напрацюваннях усіх професіоналів та ентузіастів, які віддали фортеці частку свого життя. Учасники і гості круглого столу вшанували запрошених на засідання ветеранів музею і заповідника, згадали добрим словом подвижників музейної справи і краєзнавства музейної справи Михайла Ягодзінського і Мирослава Пінчака, а заслужений працівник установи, провідний науковий співробітник, колишня завідувачка історико-етнографічним музеєм і талановитий екскурсовод Галина Медведчук отримала відзнаку “За збереження історії”.
Окрім вшанування фундаційних дат заповідника, учасники засідання обговорили проблеми і завдання діяльності музейних установ у контексті їх взаємодії з культурними ландшафтами історичних поселень та регіонів. Вони висловили підтримку тим завданням, які декларовані Міжнародною радою музеїв ICOM для проведення Міжнародного Дня музеїв – 2016: необхідності виходу музеїв за межі власних стін, перетворення їх на центри з вивчення та інтерпретації локальної спадщини, виконання ними провідних функцій у захисті, збереженні і розвитку культурних ландшафтів, у розвитку культурного туризму.
Ілюстрацією сучасних принципів реалізації завдань музейництва була доповідь Олександра Антонця (м. Суми), керівника колективу дизайнерів, у доробку якого експозиції гетьманської столиці Батурина та багатьох інших музеїв України. Саме такі сучасні принципи і технології, на думку працівників заповідника “Межибіж”, мають бути покладені в основу реекспозиції сьогоднішніх музейних залів, а головне – у пристосування до музейної діяльності палацу Сенявських-Чарторийських, відродження якого з руїни розпочато коштом обласного бюджету.
Учасниками круглого столу, зокрема, заступником голови Летичівської районної ради Василем Провозьоном і головою Меджибізької селищної ради Михайлом Демківим у ході засідання неодноразово підкреслено, наскільки цінним спадком, і водночас ресурсом краю є не тільки Меджибізька фортеця, а весь історичний та культурний комплекс, який склався навколо неї у містечку за 870 років його письмової історії. На цьому історичному фундаменті, а водночас на туристичних та просвітницьких традиціях, що склалися у заповіднику, є можливими і розвиток новоствореної місцевої територіальної громади, і утвердження Меджибожа як її центру з давніми самоврядними традиціями.
В умовах децентралізації влади та збільшення повноважень місцевих громад зростає й взаємна відповідальність як музейних і заповідних установ за збереження, вивчення і популяризацію культурної спадщини, так і відповідальність громад за успішну діяльність установ, які культурною спадщиною опікуються. Адже місцевий історико-культурний спадок робить громаду громадою, а національна історико-культурна спадщина робить державу державою. Таку спільну позицію висловили учасники у підсумковій резолюції круглого столу.
Наступною нагодою, яка збере музейників для спілкування та обміну досвідом у Державному історико-культурному заповіднику “Межибіж”, буде Другий регіональний музейний форум “Музей: храм муз – 2016”. Він відбудеться 17 червня 2016 року.