«Експонат місяця»

У жовтні «Експонатом місяця» в Хмельницькому обласному краєзнавчому музеї став унікальний  срібний браслет-наруч ХІІ ст.
У 70-х рр. ХХ ст. на одному з городищ ХІІ-ХІІІ ст. у Деражнянському районі був виявлений скарб прикрас, серед яких був широкий браслет-наруч. На відміну від аналогічних виробів його стулки прикрашені не геометричним орнаментом, а п’ятьма гравірованими композиціями зображень людей, звірів та птахів.
Увагу привертає одна з композицій: звір, що стоїть на передніх лапах, а навпроти нього – постать людини. Тулуб звіра перетинають дві риски – стилізоване зображення паса.
Семантика композицій привертала увагу багатьох вчених, проте єдиної думки щодо їх трактування науковці не дійшли. Одна з версій ґрунтується на місцевих, насамперед, географічних реаліях.
У межах Верхнього Побужжя спостерігається концентрація топонімів, похідних від слова “вовк”: р. Вовк, р. Вовчок, населені пункти Вовковинці, багато урочищ “Вовча гора”. Подібного скупчення назв, пов’язаних з вовком, за нашими даними, на території України більше не спостерігається. На думку вчених, подібне явище притаманне тим територіям, де стародавнє населення сповідувало культ тієї чи іншої тварини (тотемізм) – у даному випадку вовка. Цікаво те, що наруч знайшли за 2 км від сучасного смт. Вовковинці.
У багатьох країнах занотовані чисельні перекази та легенди про вовкулак– людей, здатних перевертатись на вовків. Як свідчать фольклористи, в окремих переказах підкреслюється один і той самий нюанс: після перетворення на вовкулаці обов’язково повинна зберегтись одна деталь одягу – пас. Якщо хтось (зазвичай жінка) зніме його з перевертня, той ніколи вже не повернеться до людської подоби.
Виходячи з цих відомостей, маємо сміливість припустити, що майстер-ювелір у даній композиції відобразив один з сюжетів місцевих легенд про вовків-перевертнів.