У художньому музеї відкрилася виставка «Диво-звірі Марії Приймаченко»

Виставка робіт Марії Приймаченко, народного художника, заслуженого діяча мистецтв, лауреата Державної премії України, приурочена Дню Державного прапора та Дню незалежності України. На вернісаж завітали Тетяна Зеленко, заступник керівника виконавчого апарату Хмельницької обласної ради, Людмила Рожко-Павленко, мистецтвознавець, художники, поціновувачі таланту художниці. Особливого національного колориту додав виступ гурту «З Грицьком» Хмельницької обласної філармонії. Присутні мали нагоду сфотографуватися у спеціальній фото-зоні, долучитися до мистецьких практик і розфарбовувати  розмальовку з творів художниці.

Марія Приймаченко (1909-1997) народилася в с. Болотня на Київщині, в якому й прожила все своє життя. Хворіючи з дитинства, вона не могла вільно пересуватись. Вочевидь, ця обставина посприяла глибокому внутрішньому зосередженню, що разом з природним відчуттям кольору, гармонії народило величезний талант.

За життя Марія Оксентіївна пізнала великої уваги та поцінування своєї творчості, стала всесвітньо відомою. Про неї було багато написано, створені документальні фільми, видані альбоми репродукцій її творів, ними ілюстровано дитячу літературу. Серед видатних майстрів народного мистецтва вона – найменш розкрита  творча особистість, а її розписи – найбільш загадкові, утаємничені щодо своєї внутрішньої сутності, хоч зовні видаються простими і зрозумілими.

Марія Оксентіївна – одна з когорти яскравих майстрів декоративного розпису. Їй належить почесне місце не тільки в цьому виді мистецтва, а й загалом в сучасній образотворчості. Її унікальність – в глибині філософського осмислення дійсності, у відмінному світосприйнятті.

До експозиції увійшли двадцять три твори художниці з музейної колекції – квіткові композиції, сюжетні картини, зображення фантастичних звірів. Розписи виконані на ватмані гуашшю.  Художниця стверджувала, що образ народжувався у неї в уяві. Потім вона переносила його на аркуш і працювала з кольором, який мав у її творчості глибоке символічне значення. Світ людей, їх вчинки Марія Приймаченко відтворювала в образах фантастичних істот, називаючи їх цілком реально: ведмідь, мавпочка, вовчиця, куропатка тощо. Втім, серед них трапляються й суто «приймаченківські» істоти: чаплун, бо чапає; лякаха, бо лякає…

Виражаючи своє ставлення до дійсності, мисткиня реагує на будь-які сторони життя, її хвилюють проблеми освіти, моралі. Те, що хвилювало, тривожило, вражало, викликало глибокі роздуми, Марія Оксентіївна реалізовувала через композицію, колір. Але мало дослідженим лишається її безсумнівний літературний дар, який проявився у підписах до творів.  Кількома словами, парою рядків вона ємко й чітко уміла сформулювати головну думку, використовуючи особливий ритм і риму. При такому лаконізмі підписи дивують багатим чуттєвим забарвленням. В них і мораль, і осуд, і співчуття, й неприхований біль самотності…

Марія Приймаченко вміла підкорити часткове цілому, вдихнути життя у втілюваний образ. Її, здавалося б, традиційне мистецтво, має глибоко індивідуальну образну структуру.

В роботах Марії Оксентіївни гармонійно поєднані традиція, індивідуальність і сучасність. Вона – глибоко національний митець, що оперує архетипами, символами, притаманними і рідній, і загальнолюдській культурі. Її твори – окраса нашого минулого, сьогодення і майбутнього. Її творчість – складова світової художньої культури.

Виставка діятиме до кінця вересня.