ІІІ Краєзнавчі читання «Усна історія як метод дослідження історичного краєзнавства»

Метод усної історії сьогодні набуває особливої актуальності, коли кількість живих свідків та учасників історичних подій минулого щодня зменшується. Усна історія зберігає свідчення, які з часом можуть бути втрачені назавжди.

9 листопада в музеї Миколи Островського відбулися ІІІ Краєзнавчі читання «Усна історія як метод дослідження історичного краєзнавства», які стали вже доброю традицією для краєзнавців та науковців нашого регіону.

Розпочався захід в краєзнавчому відділі музею  з вшанування пам’яті Лукашенка Олександра Леонідовича, знаного на Шепетівщині краєзнавця та дослідника.

В роботі читань взяли участь науковці з Шепетівки, Нетішина, Славути, Полонщини, Черкащини, які представили власні дослідження, де використовуються матеріали усних спогадів, розповідей, інтерв’ю.

Найбільше уваги було приділено темам: голодомор 1932-33 рр., людські долі в історичних процесах ХХ століття, подіям Революції  Гідності.

Почуття поваги до минулого, історичної причетності та відповідальності за нього притаманне кожній людині. Споглядаючи та вивчаючи минуле, ми дивимося у майбутнє.

Дослідження історії регіону, безумовно, сприятиме процесу збору та обробки усних джерел, а головне, надасть можливість зберегти частину народної пам’яті у процесі накопичення матеріалів для подальших досліджень загалом.