Вернісаж міжнародного виставкового проекту «Ідентифікація»: Любомир Медвідь (Львів), Анатолій Мельник (Київ), Михайло Туровський (Нью-Йорк)

8 травня у художньому музеї відбулось відкриття міжнародного виставкового проекту «Ідентифікація»: Любомир Медвідь, Анатолій Мельник, Михайло Туровський.

Ідентифікація є тривалим і складним процесом дослідження і пізнання істини. Кожна особа має свій код, закладений при народженні; пізнати який вона намагається усе своє життя. Адже найскладніший шлях – до ідентифікації самої себе, шлях до самості, «кінцевої точки, куди прагне людина у пошуках внутрішньої єдності й гармонії зі світом та власним «я». Саме цей процес людської ідентифікації у просторі і часі досліджують у своїй творчості учасники проекту: народні художники України, академіки НАМУ, Любомир Медвідь, Анатолій Мельник та Михайло Туровський. При цьому кожний робить це у свій спосіб, під певним кутом, використовуючи відповідний ракурс, демонструючи тим самим різні аспекти одного явища.

Світ Любомира Медвідя індивідуалізовано-герметичний, але не егоцентричний. В образних шифрах є шлях кожного, хто потрапляє в круговерть обставин – як пір’їна несеться в безмежному Божому світі, благаючи Всевишнього про ласку. Якщо в творах релігійну рефлексію не унаочнено стилістично, та саме Вона є етичним підмурком християнської метафізики автора – Церквою митця. В цьому секрет порозуміння між художником і глядачем; земля, небо і Бог для них ті ж самі, а «шифри» Л. Медвідя все ж прочитуються, якщо не просто дивишся, – вдивляєшся. Він пише муку існування людини. Тіло, яке в просторі-часі не знає «гравітаційного щастя». Воно летить, йому не судився вертикалізм, розіп’яте, воно волає в поліперспективі дивовижного світу. Живописні візії митця провадять в інші виміри – в ірреальність підсвідомого. Поштовхом до антропософських мистецьких розвідок Любомира Медвідя стала в свій час відома євангельська притча про Блудного Сина. Опрацьовуючи різні варіанти та виконуючи все нові інтерпретації цього мотиву, художник створив багаторівневу авторську міфологію.

Творчі пошуки Анатолія Мельника апелюють до свого роду ікони українства, легендарного персонажу національної культури козака Мамая, що, за думкою дослідників, уособлює «викристалізовану віками думу народу про свою сутність». Метаморфози внутрішніх станів, рухливість емоційних проявів, легкість переходів – і при тому постійна аналітика, зосередженість і динамізм реакцій – притаманні натурі Анатолія Мельника, цілісно і природньо відбиваються у його живописі. Такі бурхливі настроєві інтонації проявляють незаперечні експресіоністичні нахили автора: інтенсивність акумульованої у його творах напруги, гаряча виразність шарів виплеснутої на полотно фарби, відкрита і рішуча енергетика пензля, мастихіна чи власної долоні під час творчого акту… Його живопис є самодостатнім, дарує радість оку сам по собі. Але його мотиви – будь то пейзажі, портрети, натюрморти, жанрові картини – поза оповідальністю все ж таки спонукають глядача до роздумів.

Для Михайла Туровського осягнення людської реальності відбувається через тіло людини: тіло жінки, чоловіка. У системі авторського світогляду їм відведено істотно різні долі. Серед чоловіків – і ділки, і роботяги, і подеколи гнані долею, закляклі на роздоріжжі шукачі істини, які несуть у світ свої надії та свій скепсис; і маргінали із запеклим відчаєм в очах, викинуті на дно суспільства, і ті, хто у виразному відчуженні набуває енергії особистісної самосвідомості. Чоловічі долі уособлюють колізії соціуму. Долі жіночі заводять у колізії екзистенційні. У М. Туровського – «просто жінка»: сповнена загадковості коханка, самовіддана мати. В її образі закумульовано ідею стабільності, сталості буття. Загалом, людина – в розумінні митця – вічний мандрівник-шукач, що має рятівний дар – ні на чому не зупинятися.

Експонентів привітали друзі, колеги та шанувальники мистецтва, які приїхали з різних куточків України. Окремі слова вітання звучали на адресу Михайла Туровського, який святкував на вернісажі і свій 86 день народження.

Глибокому розумінню творів сприяв музичний супровід камерного оркестру обласної філармонії.

Філія проекту «Ідентифікація» відкриється 29 травня у Софії Київський.

Виставка у Хмельницькому обласному художньому музеї триватиме до 5 червня.