У Києві обговорили підходи до реалізації державної політики у сфері охорони культурної спадщини

Сьогодні  фахівці Міністерства культури України провели нараду з представниками  органів охорони культурної спадщини обласних та Київської міської державних організацій. Від Хмельниччини участь у ній взали Ірина Трунова, начальник управління культури, національностей, релігій та туризму облдержадміністрації та Валентина Лукашук, головний спеціаліст управління.
Під час наради  обговорили  підсумки реалізації державної політики у сфері охорони культурної спадщини за останні  роки,  а також розглянули можливості відновлення функціональної  системи органів охорони культурної спадщини всіх рівнів  відповідно до правового потенціалу, закладеного в нормах Закону України «Про охорону культурної спадщини».
Окремої уваги потребує питання  підготовки бази для делегування визначених повноважень на місцевий рівень, узагальнення ініціативної роботи регіонів в пам’яткоохоронній сфері, зауважень та пропозицій щодо шляхів розв’язання актуальних проблем, визначення пріоритетів та ключових факторів розвитку діяльності структур, пов’язаних з охороною культурної спадщини.
Міністр культури України Євген Нищук відкриваючи нараду зазначив, що проблеми стану охорони культурної спадщини стоять на порядку денному  вже не перший рік та їх вирішення потребує  тривалого часу і напрацювання системного підходу.
«Разом з тим, є частина проблем, які можуть бути вирішені вже найближчим часом, що може позитивно вплинути на ситуацію в пам’яткоохоронній сфері в цілому. Як приклад, Міністерством культури  внесені зміни до постанови КМУ №1760, якими розблокували наповнення Державного реєстру. І вже сьогодні наказом Мінкультури до реєстру внесено близько 500 пам’яток за категорією місцевого значення, підготований проект постанови Уряду на  внесення до реєстру 20 пам’яток національного значення. Ще близько 1000 об’єктів перебувають в роботі та будуть випущені найближчим часом, але, звичайно, після доопрацювання областями», -  розповів  Євген Нищук.
Він також відзначив, що Мінкультури визначив серед своїх основних стратегічних завдань до 2019 року «Створення електронного інформаційного ресурсу культурної спадщини і культурних цінностей», який передбачає упорядкування питань структури органів охорони культурної спадщини, розробку стандарту метаданих для опису об’єктів нерухомої спадщини та  має стати основою формування електронного реєстру, який  відкриє світу інформацію про українські пам’ятки.
Окремо Міністр культури зупинився на завданні, визначеному у розпорядженні Кабінету Міністрів  України №803 щодо усунення корупційних ризиків у сфері охорони культурної спадщини під час видачі органами охорони культурної спадщини дозвільних документів у сферах містобудівництва та землеустрою та забезпечення  публічності щодо отримання будь-яких погоджень й дозволів та відповідей на такі звернення.
«З цією метою Мінкультури підготовлено проект постанови Кабміну, якою скасовуються  історико-містобудівні обґрунтування для тих історичних населених місць, де є затверджені історико-архітектурні опорні плани, межі та режими. Так само, ми оприлюднимо наявну у нас інформацію про затверджені акти, норми та стандарти в цій сфері, почнемо оперативне оприлюднення інформації про звернення до Мінкультури за дозволами та їх погодження чи відмову у погодженні. Нами розробляється ще чимало змін до діючого законодавства, але головне на сьогодні – ми  дуже розраховуємо почути вашу експертну думку і ваше бачення вирішення проблем», – сказав Євген Нищук.
Заступник Міністра культури  Тамара Мазур в свою чергу  відзначила  важливість проведення сьогоднішньої зустрічі з представниками органів охорони культурної спадщини з усіх регіонів України.
«Ми тут сьогодні для того, щоб напрацювати спільне бачення нагальних змін у цій сфері а також почути проблеми  на місцях, адже ми бачимо ситуацію  здебільшого, на прикладі міста Києва та міст, в яких знаходяться пам’ятки ЮНЕСКО, натомість частина проблем лишається не почутою. Ми маємо дивитися на проблему не лише крізь  призму забудов, а передусім в контексті збереження пам’яток. Сьогодні ми хочемо  не просто звітувати про те що і як ми робимо, а й зрозуміти ваше бачення проблем, для того, щоб сформувати спільний результат і почати його реалізовувати», - повідомила Тамара Мазур.
Заступник Міністра культури під час свого виступу  акцентувала увагу на  необхідності формування реєстрів нерухомої культурної спадщини та культурних цінностей.
«Це потрібно розуміти не як створення якоїсь бази даних, до якої включені пам’ятки. Створення цього реєстру – набагато ширше завдання, адже це дозволить відкрити інформацію про наші пам’ятки усьому світу. Крім цього даний пріоритет  передбачає зміну процедур всіх тих дій, які можуть проводитися з пам’ятками , а саме їх облік, обстеження, збереження, консервацію тощо. Створення реєстру передбачає зміну Закону про охорону культурної спадщини, який буде включати не просто норми про те, що має бути реєстр, а визначати параметри цього реєстру, а також порядок його наповнення. Закон також має передбачати порядок здійснення дозвільних процедур», – розповіла Тамара Мазур.
Порушені під час наради питання викликали жваву дискусію серед учасників зібрання, зокрема щодо реєстру нерухомої культурної спадщини.
Під час наради також розглядалася низка питань по виробленню  системного підходу до формування і реалізації державної політики у сфері охорони культурної спадщини,  а також  відбувався  обмін досвідом з формування підходів, способів та практичних механізмів охорони пам’яток і об’єктів культурної спадщини, можливостей щодо активізації співпраці між відповідними структурами.

За матеріалами прес-служби Міністерства культури України