11 лютого світова спільнота відзначала 210 років від дня народження художника-графіка Наполеона Орди.
У Хмельницькому обласному краєзнавчому музеї з нагоди ювілею автора відкрито виставку унікальних літографій із зображенням пам’ятних місць України “Краєвиди Волині та Поділля у творах Наполеона Орди”. Переважна більшість цих пам’яток тепер має інший вигляд, а деякі з них, на жаль, назавжди втрачено, тому малюнки художника – часто єдине зображення об’єктів, що є свідками минулих часів.
Наполеoн Матеуш Тадеуш Орда (1807–1883) – художник, літератор, композитор, музикант, творчість якого тісно пов’язана з Білоруссю, Польщею, Україною, Литвою. Подорожуючи у другій половині ХІХ ст. землями Російської та Австро-Угорської імперій, художник створив серію малюнків з видами архітектурних пам’яток. Упродовж багатьох років він збирав матеріали, сумлінно фіксував олівцем усе, що могло стати гідним уваги нащадків
Творча спадщина Н.Орди – понад 1500 малюнків, більшість з яких зберігаються у Національних музеях Кракова та Варшави, а також у Львівській Національній науковій бібліотеці України ім. В.Стефаника, решта – розпорошені по приватних збірках та колекціях.
Дивовижним результатом цілеспрямованої багаторічної праці митця було видання у 1873-1883 рр. власним коштом у Варшавському Літографічному закладі М.Фаянса 8 серій оригінальних літографій (260 аркушів) із зображенням історичних краєвидів, архітектурних ансамблів та окремих споруд Білорусії, Польщі та України.
52 літографії з його акварелей, що ввійшли до цих серій, зберігаються у фондах Хмельницького обласного краєзнавчого музею. Серед них малюнки палаців, оборонних замків, культових споруд; види Кам’янця-Подільського, Славути, Рівного, Бердичева, Почаєва та інші.
На виставці представлено 22 літографії. Це зображення об’єктів зодчества та паркового мистецтва на теренах Подільської, Волинської, Київської губерній. Цінність цих малюнків особливо відчувається сьогодні, коли більшість пам’яток, що задокументовані, були змінені, перебудовані або взагалі знищені.
Роботи Орди Зображені із “фотографічною” точністю. Вони були використані під час виконання проектів реставраційних робіт таких визначних архітектурних пам’яток, як Андріївська церква у Києві, костьол Іоанна Предтечі та пейзажний парк “Олександрія” у Білій Церкві, фортеця у Кам’янці-Подільському, замки Луцька, Дубно та Острога.