День Героїв Небесної сотні – то біль наш. То – свобода!

“Душу й тіло ми положим за нашу свободу”, – ці рядки Гімну України у дні Євромайдану стали пророчими. З ними вистоювали морозні ночі. З ними йшли голіруч на озброєних силовиків. Був ранок 20 лютого 2014-го року. Після трьох місяців протестів країна завмерла в очікуванні і непевності. Майдан був відрізаний від цілого світу: метро зупинилося, під’їзди до Києва – блоковані. Політики безуспішно намагалися домовитися. Аж раптом “Беркут” знявся і почав відступати. Кількадесят відчайдухів погнали силовиків угору Інститутською і… потрапили в пастку. Чоловіки, багато хто навіть без шоломів, стали живими мішенями для снайперів, що чатували там.  Попри стрілянину, майданівці вперто йшли вперед. Під кулі. Перші лави падали, за ними з’являлися нові і нові… За кілька годин у центрі сучасного європейського міста – Києва було розстріляно сто чотири учасники Майдану, десять з них – жителі Хмельниччини.
Саме 20 лютого цього року зібрались небайдужі біля фотогалереї пам’яті Героїв Небесної Сотні та загиблих воїнів АТО, що у Хмельницькому, аби віддати свою шану і дяку тим, хто боровся за нашу волю та європейський шлях у буремні дні Євромайдану, та тим, хто зараз гине, борючись з агресором на Сході країни. Лише наша область втратила на полях неоголошеної війни 157 героїв. Хвилина мовчання… Запалені свічки пам’яті та квіти від обласної державної адміністрації, обласної та міської рад, пересічних громадян лягли до підніжжя фотогалереї, пролунала молитва за загиблими.
“Немає більшої любові від тієї, як хто душу свою покла­де за друзів своїх”, – говорить Господь Ісус Христос у Євангелії. Герої Небесної Сотні віддали своє життя за Україну, за волю і незалежність нашого народу, вони прожили різне життя – хто довше, а хто зовсім коротке. Вони були дуже різними, але їх об’єднало прагнення правди. Правди – як природного прагнення до істини та справедливості. Їх подвиг буде вписаний у найвеличніші сторінки української історії. Герої Небесної Сотні не зникли з буття, а відійшли у вічність, надихаючи нас на боротьбу за власну волю та гідність.