В рамках консультацій з громадськістю у Кам’янець-Подільському державному історичному музеї-заповіднику 28 лютого 2017 року відбувся круглий стіл ”Декомунізація чи деколонізація: проблеми визначення та підходів”. Досвідом науково обгрунтованого здійснення декомунізаційних процесів з учасниками заході поділилися представники Державного історико-культурного заповідника “Межибіж”.
У доповіді “Декомунізація, яка відкриває можливості: досвід Меджибожа” директор ДІКЗ Олег Погорілець та заступник директора Ігор Западенко розповіли про концепцію вітворення історичного середовища містечка Меджибіж, яку було розроблено у 2016 році та внесено на розгляд Меджибізької об’єднаної територіальної громади. У підсумку це найдавніше на Поділлі міське поселення отримало чимало назв вулиць, які достойно представляють мешканцям та туристам образ стародавнього міста, що торік відзначило 870-ліття першої письмової згадки, а у 2018 році святкуватиме 425 річницю надбання магдебурзького права. На оновленому плані міста з’явилися не безликі “Абрикосова” чи “Виноградна”, а “Замкова”, “Гончарна”, “Ринкова”, “Охтирська”, “Пристань” та інші назви, які розповідають про давні пам’ятки та одвічний побут міщан. Водночас, науковці наголошують, що в історичному центрі Меджибожа ще залишаються вулиці, які варто перейменувати рішенням місцевої влади. Зокрема, варто дослухатися до пропозицій назвати вулиці Святотроїцькою та Успінською в пам’ять про зруйновані радянською владою храми, а також про найменування вулиць на честь Павла Скоропадського і Тадеуша Костюшка. Адже тривале перебування цих історичних діячів у Меджибожі пов’язане з визначними подіями в українській та європейській історії.
Науковці ДІКЗ “Межибіж” розглядають декомунізаційний процес як слушний історичний момент для здійснення ревалоризації, тобто підвищення цінності міського середовища шляхом його переосмислення. Перейменування вулиць, яке відбулося у Меджибожі, вони вважають частиною такого переосмислення – поряд з реставрацією пам’яток та підпорядкуванням забудови меті туристичного розвитку та збереження національної культурної спадщини. Концепція декомунізації міських топонімів, яку реалізовано у Меджибожі, є корисним досвідом і для Кам’янця-Подільського, де цей процес поки що триває.