Зі слізьми на очах студенти Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні в обласному літературному музеї.
Директор музею Василь Горбатюк нагадав присутнім про події, що розпочалися 2013 року, продемонстрував експозиційний комплекс «Герої не вмирають… Вони живуть у Пам’яті, у Слові», де представлена творчість письменників Хмельниччини, які писали про Майдан, Революцію Гідності, в чиїх творах – сум, переживання, вболівання за краще світле майбутнє України.
Особливі відчуття викликали вірші поетеси, члена НСПУ Олени Іськової-Миклащук із с. Вербівці Шепетівського району. Кожне її слово, кожний рядок, кожна строфа – страшна правда, яка гірким осадом осідає на серці.
Ви знаєте, яка на смак війна?
Вона гірка, немов дитячі сльози.
Коли дзвінка чекаєш допізна
І засинаєш з донею в знемозі.
Війні гірка…
(«Смак війни»)
Для жінки події на Майдані, антитерористична операція на все життя залишили незнищенний слід. Коли її чоловіка забрали на передову, вона з донечкою Софійкою залишилася сам-на-сам із бідою. Кожного дня чекала дзвінка, щоб почути голос коханого. Коли телефонував, намагалася якнайбільше розпитати, як йому там, на фронті. Зі слів коханого і писала. Вірші виходили щирі, піднесені, сповнені хвилювання і любові водночас.
Про долю товариша, який на собі відчув і силу, і трагедію Майдану, розповів письменник, член НСПУ Михайло Цимбалюк. Він також прочитав декілька своїх поезій.
Символічно, що у День вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні, за сприянням голови Хмельницької міської ради Олександра Симчишина побачив світ альманах «Південний Буг», присвячений темі Майдану. «Більше тридцяти авторів у поезії, прозі, публіцистиці, гуморі, сатирі поділилися думками про події, що й досі важким тягарем лежать на серці», – зазначив голова Хмельницької обласної організації НСПУ, упорядник-редактор видання Петро Маліш.
Під час заходу звучали аудіозаписи пісень про Майдан, демонструвалися відеоролики, які ще більше підсилювали атмосферу у залі.
Час проходить, а згадка про піднесену жертовність, жагу до справедливості залишається.