Його пісня поміж нас

«Його пісня поміж нас» – під такою назвою у Хмельницькому обласному літературному музеї відбувся літературно-музичний вечір пам’яті, присвячений 70-річчю з дня народження Володимира Івасюка.

Володимир Івасюк – український поет, художник, композитор, один із засновників жанру естрадної музики, Герой України (звання присвоєно посмертно у 2009 році). Доля відміряла дивовижному українцю лище 30 років життя. Але за цейкоротий час Івасюк створив 107 пісень. Також він є автором 53 інструментальних творів і музичного супроводу до кількох спектаклів. Безпосередньо перед смертю він писав музику до опери про запорозьке козацтво. Професійний медик Івасюк добре грав на скрипці, фортепіано, віолончелі, гітарі, чудово виконував власні пісні. Також відомий Івасюк як талановитий живописець з цікавою манерою малювання.

Це була людина, яка віддано любила свою країну і її культуру. Івасюк не хотів писати музику до текстів російською мовою, називаючи себе саме українським композитором.

Він мріяв, крім естрадних пісень, писати і класичні твори, але часу на це просто не вистачило. 18 травня 1979 року тіло композитора знайшли в лісі біля Брюховичів (передмістя Львова) з поясом від плаща на шиї. Тіло композитора було покрито синцями, обличчя понівечене, пальці поламані, були відсутні очі. Незважаючи на всі обставини, слідство відразу ж основною версією визначило самогубство. Аргументи батька про те, що версія про самогубство не узгоджується з цілою низкою обставин, залишилися без уваги.

Закритою кримінальною справою, порушеною за фактом «самогубства через повішення», розслідування не завершилося. Потім справа ще кілька разів порушувалася і закривалася на підтвердженні суїциду, в залежності від політичної ситуації в країні. У 2014 році розслідування в черговий раз відновлено. Слідство прийшло до висновку про те, що мало місце вбивство радянськими спецслужбами.

На вечір пам’яті Володимира Івасюка до музею завітали студенти Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, учні Спеціалізованого обласного ліцею-інтернату поглибленої підготовки учнів у галузі науки, письменники, громадськість міста.

Спогадами про зустрічі з Володимиром Івасюком, спілкування з ним поділився поет-пісняр Мирослав Воньо. Журналіст Микола Чернега розповів про свою зустріч із талановитим композитором. Так сталося, що Володимир Івасюк був у місті Хмельницькому за день до свого зникнення і смерті. Тож Микола Чернега був, очевидно, останнім журналістом, який брав інтерв’ю у Івасюка. Письменник Петро Маліш, який у час смерті Володимира Івасюка навчався у Львові, у своєму виступі говорив про те, як влада всіма способами намагалася не пускати людей на поховання композитора, які покарання дістали студенти, котрі пропустили заняття у день похорону.

На вечір-пам’яті Володимира Івасюка до музею також завітали учні та викладачі Хмельницької дитячої школи мистецтв «Райдуга». У їхньому чудовому виконанні звучали пісні Володимира Івасюка – «Балада про мальви», «Я піду в далекі гори», «У долі своя весна». Також молоді музиканти подарували присутнім музичні номери на фортепіано та скрипці – тих інструментах, на яких чудово грав композитор.