Неллі Павлова «Про що мовчить каміння…»

12 вересня о 16:00 у Хмельницькому обласному художньому музеї відбудеться відкриття виставки Неллі Павлової «Про що мовчить каміння…».

Хмельницька художниця Неллі Павлова народилася 1952 року в Узбекистані, в Каршинському степу, тож Схід – її історична батьківщина. Батьки часто переїжджали, тому дитинство художниці минуло в Латвії, а освіту отримала в Рязанському художньому училищі, здобувши фах художника-модельєра. Та справжньою малою Батьківщиною став для неї Хмельницький. Тут народилася її донька, онуки; тут 2003 року вона стала членом Національної спілки художників України.

З 1994 року Неллі Павлова веде активну виставкову діяльність; тільки персональних виставок має більше п’ятдесяти, і не лише у Хмельницькому, а й Кам’янці-Подільському, Києві, Одесі, польському Чеханові. Чимало її творів знаходяться в музеях, галереях, приватних колекціях України, Польщі, Німеччини, Угорщини, Росії, США, Франції. Працює Неллі Миколаївна у різних видах мистецтва – живописі, графіці та ДПМ.

«Про що мовчить каміння…» – дев’ята персональна виставка мисткині у Хмельницькому обласному художньому музеї, на якій презентуються твори, виконані протягом останніх двох років. На розсуд глядача вони представлені вперше.

З робіт Н. Павлової ми дізнаємося про маленькі маєтки, вілли, собори, ошатні старовинні будиночки Львова, Києва, Одеси, Хмельницького, Антонін, Фастова, які вже так давно загубились десь на вулицях сучасного міста, а тепер раптом знайшлись у своїй провінційній пишності. Полотнам художниці притаманна декоративна виразність кольорів, стримана, колористична палітра, орнаментальність, умовність і узагальненість форм, площинність композиції. Використання чорного контуру поряд із висвітленим тлом, що створює ефект сяйва, подекуди викликає асоціації із вітражем.

В аркушах, виконаних у авторській техніці (в її арсеналі туш, перо, пензель, акварель, пастель) на зім’ятому папері, стилізованому під фактуру каменю, постають церкви, вілли, музеї. Художниця не вдається до деталізації образу, скрупульозного виписування кожної цеглинки. Головне для неї – образ, настрій.

…Непідвладний плинності часу, символ непорушності, надійності, сили, камінь зберігає історію для наступних поколінь. Він знає її, але мовчить…