Запрошуємо на відкриття персональної виставки Тетяни Яблонської “ВІКНО”

31 липня, в п”ятницю, о 16.00 запрошуємо вас на відкриття персональної виставки Тетяни Яблонської “ВІКНО” (пастель, 2000-2005). Виставка триватиме в Хмельницькому обласному художньому музеї за адресою вул. Проскурівська, 47, до кінця вересня 2020 року.

Кожен із нас має своє обдарування. Тобто, кожен здатен щось робити краще від інших. І це не наше власне надбання, бо це – дар неба. Дар – цінний, оскільки несе радість тобі і людям. Важливо розуміти, як саме можна розкрити і розвинути цей дар.

Отже, Тетяна Нилівна мала дар живописця. І річ не в тім, що навколо неї не було обдарованих живописців, а в тому, що вона, як ніхто, змогла розвинути свій дар найповніше, незважаючи на всі вади радянської та пострадянської доби. Залишаючись живою та реальною людиною, вона зберігла у своєму мистецтві якусь таку чистоту й щирість, що іноді писати про це здається зайвим. Адже це очевидно.

Чи варто перелічувати назви останніх її творів? Це пастелі, що їх мистецтвознавці здебільшого вважають графікою, а вона сама вважала живописом і, безумовно, мала рацію. Хіба мають значення назви цих «вікон у світ», де живе «гармонія світу, втілена у краплині роси на пелюстці квітки», якої ми всі прагнемо? А ще важливо, що ці роботи літньої нездужої людини несуть такий життєвий потенціал, який, –  не фігурально, а реально, – допомагає жити людям.

Тетяна Нилівна Яблонська створила мистецтво, яке примушує вірити, що ми – сильні, красиві, ніжні й добросерді, і ніхто нас не переможе, бо тут нема з ким і з чим воювати. Якась природна життєва сила й свіжість сприйняття відчуваються в цих скромних пастелях. Дивлячись на ті предмети, що їх писала (чи, якщо бажаєте, малювала) Яблонська останніми роками свого життя, не завжди побачиш в них ту красу, яку вміла побачити вона. Принаймні, за себе можу впевнено сказати, що ніколи не знайшов би гармонії в такому випадковому поєднанні вражень. Це, мабуть, і є те світло, що його прагне кожний справжній художник, а вже як його розуміти – то справа особиста.

На останній прижиттєвій виставці хтось із захоплених шанувальників написав у книзі відгуків: «Зелена банка – блиск! Це Рембрандт!». Ми можемо із скромною гордістю заперечити: –  Ні! Це не Рембрандт. Це Тетяна Нилівна Яблонська. Вона нещодавно жила тут поруч, на Печерську, у провулку Мар’яненка…