Декомунізація Меджибожа: повернення до історичного коріння

Свою концепцію перейменування вулиць у ході виконання закону про декомунізацію запропонували Меджибізькій селищній раді науковці Державного історико-культурного заповідника “Межибіж”. Місцеві депутати ознайомилися з нею під час сесії 5 січня 2015 року.
Меджибіж є літописним містом з визначною історико-культурною спадщиною часів Київської Руси, Великого Князівства Литовського, Королівства Польського та інших епох. Унікальне поєднання культур та релігій приваблює сюди туристів, паломників і науковців з усієї України і з-за кордону, а перспективи подальшого розвитку містечка пов’язані з туризмом.Відтак, науковці ДІКЗ “Межибіж” пропонують перейменування вулиць здійснити з дотриманням принципів історичної обґрунтованості, самобутності, зв’язку з подіями, фактами, об’єктами і особистостями багатогранної локальної історії. Колективом заповідника було здійснено дослідницьку роботу з вивчення давніх документів, міських планів, переказів старих мешканців, і тепер на карті стародавнього Меджибожа можуть з’явитися вулиці Замкова, Раківська та інші. Вулиці, історичні назви яких досі невідомі, науковці пропонують перейменувати на честь зруйнованих у радянські часи місцевих церков і костелів, – Успінська, Святотроїцька, а у назвах інших вулиць замість діячів більшовизму вшанувати імена тих видатних осіб, які залишили свій слід в літописі Меджибожа: Богдана Хмельницького, Тадеуша Костюшка, Павла Скоропадського та інших. Додадуть містечку туристичного колориту й такі вулиці як Реміснича, Гончарна, Ковальська… Пропозицій неординарних, колоритних і науково обгрунтованих нових назв у колективу ДІКЗ “Межибіж” вистачає й для декомунізації вулиць Требухівців, Ставниці та інших сіл, які віднедавна входять до Меджибізької об’єднаної територіальної громади, а у давнину входили до “Меджибізького ключа маєтків”, Меджибізької волості та Меджибізького району, зліквідованого у 1959 році.Повний перелік запропонованих нових назв вулиць науковці винесуть на обговорення територіальної громади. “Подальший розвиток Меджибожа неможливий без подальшого розвитку туристичної інфраструктури, – говорить директор ДІКЗ “Межибіж” Олег Погорілець. – Найцінніший ресурс, який дістався містечку – це не промисловість, якої тут давно немає, а унікальна історична спадщина: відома фортеця, вчення і місце поховання Ізраеля Баал Шем Това і ще багато яскравих фактів. Наш заповідник вже має досвід ефективного цільового використання цього унікального ресурсу, але тільки у співпраці з територіальною громадою, що не обмежується стінами фортеці, ми разом зможемо дійсно ефективно цю спадщину зберігати, розвивати і представляти людям”.