В обласному обласному академічному музично-драматичному театрі ім. М.Старицького закриття театрального сезону відбулося прем’єрою драми на грані реальності «Втеча з майбутнього»

«Втеча з майбутнього» – це вистава для осіб, старших 14 років. Розповідається у постановці про проблеми молоді, в тому числі про проблеми з наркотиками. Усі герої – підлітки, а це той вік, коли діти стають дорослими. Тобто, їхні проблеми уже не дитячі, а почуття відповідальності ще відсутнє. Це той вік, коли все відбувається вперше – перше кохання, перша справжня дружба, перша зрада, перші серйозні помилки… Насправді, саме в таких моментах юним особам дуже необхідне розуміння та підтримка дорослих. Але в сучасному світі найрідніші люди просто не знаходять для цього часу. Тоді усі свої негаразди підліткам доводиться вирішувати самостійно. До чого це може призвести?
Вистава театру Старицького готувалась як великий соціальний проект, до якого були залучені консультанти від обласного наркологічного диспансеру та поліції у справах неповнолітніх та незаконного обігу наркотиків, постійна консультативна робота велась з місцевими школярами та людьми, що пережили увесь жах наслідків наркозалежності на власних плечах.
Також цікава ця вистава і тим, що драма написана місцевим автором Мариною Бортник-Гулеватою, про події, які могли б відбуватися, чи, навіть відбуваються по цей час у нашому місті. Спеціальне музичне оформлення до постановки створювали сучасні Хмельницькі гурти. Постановка випускника Київського національного університету театру, кіно та телебачення імені І.К.Карпенка-Карого Даніїла Саричева, художник-постановник – Віта Шаповаленк, музику до вистави написали – Володимир Бойко та Андрій Шамрай.
Ролі у виставі чудово зіграли:  Рома – Роман Падура, Оля – Юлія Кузнєцова, Дрон – Тарас Юровський, Відік – Наталя Дяченко, Дімася – Борис Ковальський, Поліція – Ярослав Кузик, Сергій Прокопчук.
Можна сподіватись, що після перегляду цієї постановки кожен зробить особисті висновки. Приємно, що на прем’єрі в залі театру ім. М. Старицького майже не було вільного місця. А після вистави глядачі ще довго аплодували стоячи. В очах багатьох виднілись сльози.