Маестро гравюри з Проскурова

В обласному художньому музеї відбулось відкриття виставки графіки з музейної колекції “Маестро гравюри з Проскурова”, приуроченої 130-річчю з дня народження Георгія Верейського.
Георгій Семенович Верейський (1886-1962) – дійсний член Академії мистецтв СРСР, лауреат Державної премії, заслужений діяч мистецтв, народний художник Російської Федерації (РРФСР). Він посідає одне з чільних місць серед художників-графіків XX століття.
Роботи Георгія Семеновича зберігаються у багатьох приватних колекціях та  найвідоміших музеях.  Попри це найбільша частина творчого доробку майстра (понад 2,5 тис. експонатів, в тому числі особисті речі, фотографії, документи) знаходиться в нашому місті,  адже саме у Проскурові 1886 р. народився майбутній художник. Тут пройшли його дитячі роки. Щоправда, невдовзі родина Верейських оселилася в Харкові (1895 р.), а у 25-річному віці, уже повністю сформованою особистістю, Георгій Семенович переїхав у Петербург, де вдосконалював свій професійний рівень у «Новій художній майстерні» під керівництвом Є. Лансере, М. Добужинського, А. Остроумової-Лебєдєвої.
Після смерті митця вдова передала твори чоловіка на його малу батьківщину, у м. Хмельницький. 1980 року в старовинному будинку було відкрито меморіальний музей Г.С. Верейського. Згодом виникла потреба в капітальному ремонті приміщення, і всі експонати були передані до Хмельницького художнього музею, де вони зберігаються по сьогодні.
На виставці представлені меблі з кабінету художника у Санкт-Петербурзі, робочі інструменти, дитячі та юнацькі малюнки, лист до рідних у Кам’янець-Подільський, мольберт, за яким митець працював півстоліття над численними живописними та графічними творами.
Верейський був художником досить широких уподобань. Немає техніки, в якій він не пробував би свої сили. Це – олія, акварель, темпера, гуаш, пастель, туш, свинцевий та італійський олівці, літографія, офорт, ксилографія, акватинта та їх сполучення. Та найбільший спадок – друкована графіка – близько 1150 літографій, понад 150 офортів. Друкарські дошки, з яких зображення на папері утворюється шляхом відтиску, теж можна побачити в експозиції.
Мабуть, найбільш вагома частина творів Г.С.Верейського – портрети, у яких художник відтворює не лише зовнішню схожість, а й передає основні риси характеру моделей. Невеличка частка їх представлена на виставці. Це зігріті ніжними почуттями образи рідних та близьких художнику людей: батьків майстра, його першої дружини Олени Миколаївни, їхніх синів Миколи та Ореста (останній, як і батько, став видатним художником-графіком), онуків майстра Ані і Наташі, другої дружини Раїси Михайлівни, близького друга родини Ксенії Воїнової, шанувальниці творчості митця, колекціонерки Олі Рибакової, директора Ермітажу Йосипа Орбелі, співробітника Ермітажу Т. Загревського, друга художника Олександра Бенуа, акторки Ольги Кніппер-Чехової та балерини Галини Уланової, шанувальником таланту яких був Георгій Семенович, літографа Я. Конкіна та ін.
Георгій Верейський, неодноразово зображуючи одну і ту ж особистість, створював своєрідний життєпис. На виставці експонується лише частина цього графічного літопису, яка представляє близьке оточення художника.