Презентація роману Петра Воробея «Заграва»

В обласній бібліотеці для юнацтва відбулася презентація роману українського журналіста, письменника, лауреата премії імені Якова Гальчевського «За подвижництво у державотворенні»  Петра Воробея «ЗАГРАВА».
Роман «ЗАГРАВА» – це плід п’ятнадцятирічної роботи автора. Виданий у Чернівецькому видавництві «Букрек» , він є   першою в незалежній Україні   трилогією, в якій автор відобразив українську  реальність, яка мала місце в нашій історії за останнє  століття..
«ЗАГРАВА», «ВІДБЛИСК», «СЯЙВО» – так називаються три томи роману, кожна з яких нараховує 400 сторінок.  Дія першої частини – «Заграва»  охоплює 1917 – 1944 роки, дія «Відблиску» припадає на  період 1944 -1980 років, заключна ж частина трилогії – «Сяйво» -  описує життя нинішнього покоління українців. Роман присвячено 100-річчю проголошення Української Народної Республіки та 75-й річниці створення Української Повстанської Армії.

На прикладі трьох поколінь родини Орленків, а покоління – це 33 роки, – автор показує все те «добро і зло», яке переживали  українці і Україна за останні сто років. А це – Перша і Друга світові війни, народження і загибель Української народної республіки, штучний  поділ нашої Батьківщини на Західну і Східну частини, одна із яких увійшла до складу «панської» Польщі, а інша стала частиною Радянського Союзу.

Автор чесно, правдиво й об’єктивно  показує життя українців  по обидва боки штучно створеного кордону, описує  одвічне прагнення  нашого народу до волі, до незалежності, до створення самостійної і незалежної держави. Тої держави, яка постала на руїнах осоружного СРСР .   Письменник показує ту величезну ціну, яку заплатила українська нація, і досі продовжує платити, за свою незалежність. А це – штучно створений голодомор, репресії, депортації. Та з усіх бід і негараздів, починаючи із Оверка Орленка – вояка армії УНР, і закінчуючи його правнуками – Миколою і Григорієм, учасниками  Революції Гідності  і сучасної російсько-української війни, яка четвертий рік палахкотить на Сході, герої трилогії, як НЕОПАЛИМУ КУПИНУ в своєму серці, бережуть і плекають жертовну любов до України.  Любов, яку, як естафету, вони прийняли у свій час від своїх дідів і батьків, і яку , як безцінний скарб, як запоруку вічного існування свого роду,  передають власним дітям.