kalendar2015_b

Консультації з громадськістю на тему: “Співпраця Державного історико-культурного заповідника “Межибіж” з Меджибізькою ОТГ щодо дотримання пам’яткоохоронного законодавства і збереження історичної забудови”

Меджибізька об’єднана громада має на своїй території унікальний ресурс – комплекс пам’яток історії, архітектури, археології національного та місцевого значення. Мати такі цінні пам’ятки різних часів та культур у своєму розпорядженні  –  велика перевага, і водночас не менш значна відповідальність. На цьому наголосили учасники круглого столу “Співпраця Державного історико-культурного заповідника “Межибіж” з Меджибізькою об’єднаною територіальною громадою щодо дотримання пам’яткоохоронного законодавства і збереження історичної забудови”, який відбувся у Меджибізькій фортеці 23 лютого 2017 року.конс7
Круглий стіл відбувся відповідно до плану консультацій з громадськістю на 2017 рік. В його роботі взяли участь представники Меджибізької селищної ради, старости сіл Меджибізької об’єднаної територіальної громади, місцеві активісти, начальники відділів містобудування та архітектури Летичівської і Деражнянської райдержадміністрацій.конс8
Начальник відділу охорони пам’яток історії та культури у Хмельницькій області Сергій Шпаковський проінформував учасників про дію законодавства щодо охорони культурної спадщини та про ті пам’ятки на території Меджибізької об’єднаної громади, які підлягають охороні. А таких об’єктів є чимало: на відміну від багатьох інших історичних поселень, які часом не мають жодної пам’ятки національного значення, на Меджибіжчині таких налічується шість, із них п’ять  –  на території селища Меджибіж. А ще сюди слід додати численні пам’ятники та пам’ятки археології  –  кургани та замчища. Сергій Шпаковський особливо наголосив на обов’язку утримувачів цих пам’яток, незалежно від форми власності, укладати охоронні договори та дотримуватися їхніх умов.
Головний спеціаліст управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької ОДА Валентина Лукашук продемонструвала опорні плани Меджибожа різних часів, починаючи від плану 1947 року, який зберігається у фондах Державного історико-культурного заповідника “Межибіж”. Валентина Лукашук наголосила на відмінностях у містобудівних підходах радянських часів, коли історична частина поселень не виокремлювалася та не враховувалася генеральними планами  –  та містобудівними вимогами сьогодення, коли розробці Генеральних планів історичних населених місць має в обов’язковому порядку передувати створення історико-архітектурного опорного плану. На необхідності невідкладного створення історико-архітектурного опорного плану Меджибожа було особливо наголошено Меджибізькій селищній раді.
Проведенню круглого столу передувало проведення соціологічного опитування місцевих мешканців. Результати опитування засвідчили: чимало з них не орієнтуються у розмаїтті історико-культурного надбання, поряд з яким вони живуть і працюють. Меджибізька фортеця та старовинний єврейський некрополь, де похований засновник хасидизму Баал Шем Тов  –  ці пам’ятки національного значення відомі всім. Однак для більшості респондентів є новиною, що пам’яток, занесених до Національного реєстру, в Меджибожі та околицях є набагато більше, і що окрім них існують пам’ятки місцевого значення та нововиявлені об’єкти культурної спадщини, які  охороняються так само, як і національні пам’ятки. Серед респондентів були й такі, хто взагалі не вважає за потрібне зберігати пам’ятки  –  втім, таких налічується менше одного відсотка.
Комплекс пам’яток історії та культури Меджибіжчини є джерелом економічного та соціального розвитку, і саме від меджибізької громади насамперед залежить його дбайливе та ефективне використання. Директор Державного історико-культурного заповідника “Межибіж” Олег Погорілець розповів учасникам консультацій про ревалоризацію  –  тобто використання культурної спадщини шляхом її переосмислення та підвищення її цінності. Для Меджибожа з його унікальною історією та архітектурними пам’ятками таке переосмислення включає в себе реставрацію тих пам’яток, що існують, та створення нових об’єктів, які б пасували до середовища старовинного, привабливого містечка. Саме з цим пов’язаний можливий розвиток Меджибіжчини як не промислового, а туристичного та екологічно чистого регіону. Меджибізькій селищній раді адміністрацією заповідника подаровано проект ревалоризації Меджибожа, який розробила випускниця Харківського національного університету будівництва і архітектури Люся Огнєва. На цьому проекті Меджибіж представлено як місто-можливість, місто-мрію. Саме до такого стародавнього і водночас нового європейського Меджибожа, а не лише до старовинної фортеці, хотілося б приїздити тисячам людей звідусіль.конс1конс2конс3конс4конс5Print

prezudent

vru

kmu

Peremoga_banner
ProArt

Митці Хмельниччини захисникам України

ukrinform

nads
Календар
Липень 2017
П В С Ч П С Н
« Чер    
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31