Час пливе, немов вода в річці, все міняючи, несучи старе і залишаючи місце для нового. На зміну вчорашньому дню приходить черговий, сповнений нових подій та емоцій, що резонують зі світобаченням художника та, немов метаморфози, набувають нової, живописної форми.
14 червня Хмельницький обласний художній музей вдруге, після двадцятирічної перерви, зустрічав знаного подільського художника Бориса Негоду. У залі панувала спокійна, зворушлива атмосфера. Привітати автора із виставкою прийшли друзі, рідні, колеги та студенти.
Експоновані роботи виконані олійною пастеллю: рідкісна кропітка техніка, схожа на мільйон вкручень-краплинок. Над однією такою картиною художник працює від місяця і аж до року.
У роботах Б. Негоди присутнє єднання поезії та образотворчого мистецтва. Витвір рук та душі художника звучить, мов музика, часом лірична, сповнена сумом, тугою, а часом така, що підносить нас над буденністю, спонукає до роздумів над сенсом буття. Його твори вирізняються складністю композиції, оптичними ефектами, багатоколірною палітрою. В них наявна велика кількість поліфонічних символів, яким художник надає філософське навантаження. Ці картини самостійно розкривають глядачеві власну душу.
До експозиції увійшли твори із серій «Скіфи», «Ангели», «Метаморфози». В них митець виступає як творець образів, які додають сили духу і радості, яскраво утверджують ідею української самосвідомості та народності. Тут красномовно втілені наміри самого художника: «Я хочу проливати світло на людей… Так мені самому світліше на душі». Б. Негода повторює у численних інтерв’ю, що єдиною його музою є Україна. «Заради неї і працюю», – просто і без прикрас каже майстер.
Привертає увагу цикл картин «Ангели». Ангели – це надприродні істоти, посередники між Богом і людьми, що наставляють до правильного та доброчесного життя, охороняють. У творах Бориса Негоди вони наділені людськими рисами. В образах ангелів музики, села, України, любові, води, ночі, автор втілює свої враження від пережитих чи побачених подій, наділяє їх окремими філософськими якостями.
Не менш цікавими є «Метаморфози». На першій із них – бик з обличчям чоловіка несе на собі прекрасну жінку. Ось таке собі поєднання грубої чуттєвості і потуги бика з лілейною ніжністю жінки. Гра контрастів, контраст рис і водночас гармонія почуттів! А хіба не таким є саме життя? Все пізнається в порівнянні. Нас часто тягне до чогось протилежного і, водночас, такого до болю знайомого, ніби це частина нас самих, частина Всесвіту, в якому ми живемо.
Майстерня художника наповнена старовинними речами, майже «музейними експонатами», які інколи оживають на аркушах («Батьківський зензубель»). За словами автора, він зображує ці предмети, щоб зберегти їх та слова-назви, які незрозумілі уже і сучасникам.
Окремо варто відзначити і роботу, яка 2010 року відзначена гран-прі на Київському бієнале живопису («Терпіння»).
Борис Негода – художник, чиї твори полонять дивовижним світом краси, життям, щастям та світлом. В його творчих планах ще чимало ідей і нових проектів – серед них і свіжі полотна, і нові персональні виставки, і виїзди на художні пленери. Бо, як зізнається сам митець, не зробив ще багато з того, що запланував.
Довідково
Негода Борис Михайлович – графік, живописець, професор кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації творів мистецтва Кам’янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка, член Національної спілки художників України, заслужений художник України, перший лауреат Хмельницької обласної премії ім. В. Розвадовського, лауреат премії ім. І. Огієнка в галузі мистецтва, делегат VІ з’їзду Національної спілки художників України.
Народився 8 квітня 1944 року у с. Калиня Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. Проживає у місті Кам’янець-Подільський. Закінчив спочатку Чернівецьке художньо-ремісниче училище, а згодом – Київський художній інститут, де навчався на факультеті графіки. Митець є активним учасником всеукраїнських, зарубіжних (Австрія, Німеччина) та персональних виставок. Його твори зберігаються у багатьох музеях та приватних колекціях України та закордону.
Значний графічний доробок Бориса Негоди складають ілюстрації до творів П. Тичини, О. Кобилянської, М. Стельмаха тощо; серії та цикли «Лірницькі пісні Поділля», «Сни дитинства»; серії станкових аркушів, виконаних у техніках – літографія, офорт, суха голка, резерваж, меццо-тинто, гравюра на цинку та міді.
Б. Негоду цікавить і робота в монументальній пластиці. Йому підвладні дерево, гіпс, метал, і навіть, камінь. Однією з найбільш відомих є скульптурна композиція, присвячена загиблим воїнам-інтернаціоналістам, «Зруйнований храм людської душі», виконана у співавторстві з В. Лашком та О. Якішевським.
Борис Михайлович вдало поєднує творчу діяльність з освітньо-викладацькою. Його люблять та поважають студенти, до думки майстра прислухаються колеги-викладачі. Охоче ділиться знаннями та досвідом. Лишень встигай переймати. І повторює повсякчас студентам: «Аби чогось досягти, треба докласти зусиль, волі, здоров’я, знань. Бути терплячим і трохи навіть упертим. Просто так, з неба, нічого не падає…»
У доробку художника 17 публікацій у наукових фахових виданнях. 2005 року видав навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів художніх і художньо-педагогічних спеціальностей «Живопис». Творчо співпрацює з митцями України та Польщі. Досвідчений педагог і куратор проектів, студентських міжнародних пленерів (Краків, Кам`янець-Подільський). Його без перебільшення називають візитною карткою Кам’янця-Подільського.